Вперше тут

кімната он-лайн

Тут дуже тепло (бо теплий чай, що його зараз п"ю), напівтемно (як в моїй кімнаті), тут багато простору, який чекає на нові ідеї та слова, тут багато людей - і так само самотньо, ну геть як невдома, тут самотньо при людях - прилюдно - прелюдно - прелюдія -прелюбодійсько...  Тут можна чинити перелюб. Зраджувати собі із собою - бо хто ще мені буде зраджувати?

Ич, як воно є, безсніжні зимові дні та безсонні зимові ночі аж ніяк не сприяють усмішці на обличчі - хібо що насмішкуватому вигинанню губ - або вгинанню губ - з відтінками іронії, нудьги, небажання втручатися в процес існування людства, хай собі без мене поіснує, поки я пограюся в постосінню смуту.

Заки те безсніжжя і безсоння закінчилося, губи від насмішкування вигнулися так, що коли нарешті прийшли сніги і сни, то цей вигин цілком спокійно "проканав" за усмішку. А потім і усмішка прийшла, вже справжня, що годі її з лиця зігнати, певне, весна скоро, от і чай п"ю зелений, і вдягаюся зелено, і очі малюю зелено. Ше лишилося "Зелену Тишу" послухати, одна пісня на компі, того вистачить, аби розчинитися в зелені.

Не думала ніколи, що дійду до потоків свідомості десь по інтернет-блогах, всередині зими, коли буде усміхнено, зелено, сни і сніги. Свідомість тече ріками, якби був хто поруч, то я  б ще і пожартувала, що - через обидва вуха. Я часто жартую, коли поруч є люди, наодинці з собою якось не вдається, наодинці більше думаєш, менше розмовляєш, хіба що з котами перекинешся декількома словами, вислухаєш вдячний погляд жовтими очима - і знову думки. Під музику добре думати, музика - то і співрозмовник, і фон для думок одночасно. Бувало, що надумавшись - наслухавшись, виходила з дому - і не могла зорієнтуватися одразу у просторі-часі. Музика і думки - то добрячий психоделік, скажу я вам.

Инакшість світосприйняття також повинна мати межі, якісь хоча б приблизні означення початку і кінця. Глянувши на вулиці, розумієш, що скоро ті люди, які декларують свою відмінність від решти, якраз і перетворяться на оту решту, так багато їх стає. Неначе нова модна тенденція - бути нетаким, инакшим, відмінним, протестним, опозиційним, потойбічно-абстрактним, елітним, богемним, вищим, як ото приходить мода на взуття з гострими носиками чи штанці - кльош. Всі аж ринулись у нетакість. Мало б тішити,але-але.... Число сутностей не варто збільшувати без необхідності. Тому що за умови перетворення всіх на нетаких - всі знову стануть однаковими. Без чорного не можна побачити біле. Потрібна геометрія меж, навіть неевклідова згодиться.

Кімната заповнюється опівнічними хвилинами. Теплий чай допито, очі ще зберігають його зелений колір....було б гарно, якби вони справді ставали зеленими від чаю.